Позакласна робота з інформатики.

1.         Сутність позакласної роботи.

2.         Цілі та задачі позакласної роботи.

3.         Функції позакласної роботи

4.         Принципи позакласної роботи.

5.         Зміст позакласної роботи.

6.         Форми та засоби позакласної роботи.

1. Сутність позакласної роботи

Позакласна робота - це організація педагогом різних видів діяльності школярів в позанавчальний час, що забезпечують необхідні умови для соціалізації особистості дитини.

Позакласна робота - різні виховно-освітні заходи, що виходять за рамки обов'язкових навчальних програм і проведені школою в позаурочний час.

Поняття позакласної роботи широке й неоднозначне, воно містить у собі різні по змісту, призначенню, методиці проведення, формам і способам керівництва заняття. Наприклад, засідання предметного кружка, позакласне читання, проведення шкільних свят і вечорів ставляться до позакласної роботи. Але в одних випадках (кружок, позакласне читання) нею керує вчитель, в інші (організація дозвілля й розваг) вона здобуває характер діяльності учнів на основі самоврядування.

У зв'язку із цим виникає необхідність у диференціації поняття "позакласна робота", для чого в педагогічній літературі й практиці використаються терміни "позанавчальна робота" і "позаурочна робота".

Позаурочна робота з цілям, змісту й методам примикає до навчального процесу, будучи його продовженням у позаурочний час, і не завжди носить добровільний і самодіяльний характер.

Визначальна роль у її плануванні й організації належить педагогові. Прикладом тому може служити робота, що ведуть вчителі-предметники як по розширенню й поглибленню знань програмного матеріалу зі здатними учнями, так і з метою корекції знань невстигаючих.

Поза навчальна робота - це ті позакласні заняття, які ведуться головним чином в учнівських колективах на основі самоврядування, активності й самодіяльності учнів при напрямній ролі вчителів, класних керівників.

Позакласна робота являє собою сукупність різних видів діяльності, має широкі можливості позитивного впливу на учнів і є самостійною сферою навчально-виховної роботи вчителі, здійснюваної у взаємозв'язку з роботою на уроці.

Важливо відзначити, що позакласна робота з інформатики може мати міжпредметний характер у силу розмаїтості можливостей і засобів, надаваних комп'ютером і інформаційними технологіями. Комп'ютерні методи можуть із успіхом застосовуватися в позакласній роботі з інформатики, фізики, іноземним мовам, образотворчому мистецтву, географії й т.д. Специфіка цих видів позакласної роботи полягає в тім, що відповідні заняття поєднують учнів з різними інтересами, а ведуть їх вчителя інформатики й відповідного предмета, оскільки звичайно вчителі-предметники не володіють у достатній мері інформаційними технологіями.

2. Цілі й задачі позакласної роботи

Будучи складовій частиною виховної роботи в школі, позакласна робота спрямована на досягнення загальної мети навчання й виховання - засвоєння дитиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду й формування прийнятої суспільством системи цінностей.

Позакласна робота спрямована на рішення наступних завдань:

1. Формування в дитини позитивної Я-концепції, що характеризується наступними факторами: а) упевненістю в доброзичливому відносини до неї інших людей; б) переконаністю в успішному оволодінні нею тим або іншим видом діяльності; в) почуттям власної значимості. Позитивна Я-концепція характеризує позитивне відношення дитини до самого себе й об'єктивність її самооцінки, що є основою подальшого розвитку особистості дитини.

Різноманітна позакласна діяльність сприяє розкриттю індивідуальних здатностей дитини, які не завжди проявляються на уроці. Розмаїтість позакласної діяльності сприяє самореалізації дитини, підвищенню її самооцінки, упевненості в собі, тобто позитивному сприйняттю самого себе. Включення учнів у різні види позакласної роботи збагачує їхній особистий досвід, знання про розмаїтість людської діяльності, формує необхідні практичні вміння й навички.

2. Створення сприятливих умов для нагромадження досвіду колективного життя, навичок з. Навчальна праця в силу його специфічності не може служити такою сприятливою основою зімкнення колективу, який є позакласна діяльність. Тут учні вступають у багатобічні взаємини між собою.

У різних формах позакласної роботи учні не тільки проявляють свої індивідуальні особливості, але й учаться жити в колективі. При цьому позакласна діяльність збагачує досвід колективної взаємодії школярів у певному аспекті, що у своїй сукупності дає великий навчально-виховний ефект.

3. Формування потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через безпосереднє знайомство з різними видами діяльності, формування відповідно до індивідуальних похилостей інтересу до них, необхідних умінь і навичок. У позакласній роботі створюються умови для формування вмінь включатися в продуктивним, схвалюваним суспільством діяльність і при необхідності самостійно неї організовувати. Цей момент особливо актуальний у зв'язку з ростом кількості підлітків, ведучих антигромадський спосіб життя (злочинність, наркоманія, алкоголізм і т.п.).

4. Формування моральних, емоційних, вольового компонентів світогляду. У позакласній роботі засвоюються моральні норми поводження через оволодіння моральними поняттями. Емоційна сфера формується через естетичні подання у творчій діяльності.

5. Розвиток пізнавального інтересу. Дане завдання позакласної роботи відбиває наступність навчальної й позанавчальної діяльності, тому що позакласна робота пов'язана з навчально-виховною роботою на уроці й, в остаточному підсумку, спрямована на підвищення ефективності навчального процесу.

Виховання інтересів учнів у процесі позакласної роботи пов'язане з рішенням важливого завдання - вибором школярами професії й підготовкою їх до праці. Відомо, що різні види позакласних занять є одним з основних джерел виникнення професійних інтересів і професійної поінформованості учнів, допомагають їм придбати спеціальні знання, уміння й навички, перевірити свої сили в обраній області діяльності.

6. Організація вільного часу учнів. У цей час дуже важливо подовжити строки організованого педагогічного впливу, щоб попередити негативні наслідки дитячої бездоглядності.

Установлено залежність між поводженням учнів і тим, як вони проводять вільний час. Педагогічно запущені учні здебільшого не займаються в кружках, не мають суспільних доручень, не цікавляться життям класу й школи. У міру збільшення вільного часу проблема культури його використання здобуває все більше значення в суспільстві.

Існує думка, що невстигаючих учнів не слід відволікати від навчальних занять. Це невірно, тому що саме їм треба допомогти правильно використати свій вільний час. Інформатика надає величезні можливості й для слабо встигаючих учнів.

Перераховані завдання визначають основні можливості й напрямки позакласної роботи в досягненні її основної мети й носять характер загальних положень. У реальній виховній роботі вони конкретизуються відповідно до особливостей класу, самого педагога, із загальношкільної позанавчальної роботою й т.д.

3. Функції позакласної роботи

Мета й завдання позакласної роботи визначають її функції - навчальну, виховну й розвиваючу.

Навчальна функція позакласної роботи не має такого пріоритету, як у навчальній діяльності. У позакласній роботі вона є допоміжною для більше ефективної реалізації виховної й розвиваючої функцій і полягає не у формуванні системи наукових знань, навчальних умінь і навичок, а в навчанні певним навичкам поводження, колективного життя, навичкам спілкування та ін.

Однак правильне сполучення позакласної й навчальної роботи забезпечує більшу гнучкість всієї системи навчально-виховної діяльності. Позакласна робота може служити ефективним засобом диференціації навчання й виховання при збереженні єдиного й обов'язкового навчального плану. Позакласна робота може компенсувати його недоліки, важко переборні в рамках навчальної діяльності через її велику насиченість обов'язковими заняттями.

Величезне значення в позакласній роботі має розвиваюча функція, що полягає у виявленні й розвитку індивідуальних здатностей, схильностей і інтересів учнів через включення їх у відповідну діяльність. Наприклад, учня з артистичними здатностями можна залучити до участі в шкільних святах, КВК і т.д., зі здатностями до інформатики - до участі в олімпіаді, розробці корисних програм, складанні дидактичних матеріалів і т.д.

4. Принципи позакласної роботи

Виходячи з особливостей позакласної роботи, назвемо визначальні вимоги до неї. Позакласна робота проводиться на основі загальних принципів, які становлять вихідні початки при визначенні її напрямку, змісту, форм і методів.

Принцип цільової настанови вимагає чіткого планування навчально-виховних завдань, оцінки досягнутих результатів, всебічного аналізу проведеної роботи.

Відсутність мети при організації й проведенні позакласної роботи породжує формалізм, що руйнує відносини між педагогом і учнями, у результаті чого ефективність позакласної роботи може бути рівної нулю або мати негативні результати.

Перед початком необхідно визначити очікувані результати. Це допомагає сформулювати завдання таким чином, щоб вони сприяли досягненню загальної мети - засвоєнню соціального досвіду й формуванню позитивної системи цінностей.

Необхідна наявність чіткого формулювання мети й виховних завдань кожного намічуваного заходу. При цьому значимість будь-якої справи повинна бути ясна учнем.

Оскільки результати у виховній роботі найчастіше відстрочені, то аналіз проведеної роботи не завжди однозначно можна провести лише по зовнішніх ознаках.

Сутність принципу зв'язку позакласної  роботи з життям, працею, практикою полягає в тім, що в процесі її проведення формування учнівського колективу й кожного учня повинне проходити під впливом дійсності, при активній участі в суспільному житті.

Тому позакласна робота повинна мати суспільно корисну спрямованість. Це знаходить висвітлення в конструюванні й удосконалюванні наочних посібників й приладів для кабінету інформатики, в організації роботи з молодшими учнями, у розробці педагогічних програмних засобів для викладання інформатики й інших шкільних предметів.

Принцип єдності й цілісності навчально-виховного процесу означає насамперед органічну сполука навчальної й позакласної роботи. Нерозривність цих сторін педагогічного процесу при обліку індивідуальних особливостей учнів - важлива умова підвищення його ефективності. Можливості таких зв'язків об'єктивно закладені в змісті позакласної діяльності.

Принцип єдності й цілісності навчально-виховного процесу сприяє реалізації дидактичних принципів науковості, доступності й наочності навчання, зв'язку теорії й практики.

Цей принцип вимагає й наступності між віковими щаблями навчально-виховного процесу (молодшими, середніми й старшими класами), а також обліку рівня попереднього розвитку й підготовленості учнів.

Принцип виховання в колективі й через колективвипливає безпосередньо із цілей навчання й виховання, тому що тільки в колективі особистість одержує можливість всебічного розвитку своїх задатків.

Позакласна робота відкриває широкі можливості для постійної участі в різній колективній діяльності, яку варто організовувати з урахуванням законів формування колективу й уже досягнутого рівня його розвитку.

Рівень розвитку колективу визначає й характер керівництва ним з боку педагога. Чим він вище, тим більше самостійності надається самим школярам, тим значніше роль учнівського самоврядування в колективі.

Позакласна робота зі своєї природи вимагає активності учнів і створює простір для прояву їхньої самостійності. Тут вони можуть добровільно вибирати собі заняття, брати участь у його плануванні, визначенні шляхів і засобів здійснення наміченого. Тому ця діяльність відкриває більші можливості для реалізації принципу розвитку активності й самодіяльності в процесі виховання.

Активність становить органічну потребу учнів на всіх щаблях їхнього розвитку, і виховний процес повинен бути побудований так, щоб задовольнити її. У свою чергу, виховання може бути успішним лише за умови, що в ньому використаються всі можливості учня.

Велике значення позакласних занять для вироблення в учнів навичок самостійної роботи (самостійне рішення важких і нестандартних завдань, підготовка й читання доповідей і повідомлень; робота над спеціальною, науково-популярною й довідковою літературою, виконання творчих проектів і т.д.).

Учні почувають себе самостійними, якщо й задум позакласного завдання виходить від них, і його виконання надане їм самим. При цьому є відомий ризик, тому що учні можуть упоратися зі справою гірше, ніж хотілося б. Однак виграш складається в головному - учні проходять школу самостійності. При цьому їх потрібно підстраховувати, бути готовими прийти їм на допомогу, але це не повинне виражатися в розігруванні заздалегідь відрепетированих заходів.

Принцип обліку вікових і індивідуальних особливостейу позакласній роботі означає, що вона повинна будуватися з опорою на сили й можливості, властиві даному віку, і сприяти подальшому розвитку кожного учня.

Зміст позакласної роботи з інформатики в початкових класах повинен бути розрахований на розширення кругозору учнів, ознайомлення їх з доступними явищами життя. Нестійкість уваги учнів цього віку змушує шукати найбільш яскраві й емоційні форми роботи з ними. Найбільш ефективними є такі види діяльності, у яких переважає ігрова діяльність. Інтереси молодших школярів ще не визначилися, і тому лише деякі з них включаються в позакласну роботу. У цих учнів ще низьких рівень колективних зв'язків, мало самостійності й впевненості у своїх силах. Тому вся позакласна робота повинна проходити під керівництвом учителя.

Позакласну роботу з учнями середнього шкільного віку варто будувати з урахуванням уже придбаних ними в школі знань, накопиченого життєвого досвіду. Учні цього віку допитливі, вони шукають можливості виявити свою зрослу самостійність і ініціативу в праці, прагнуть перевірити свої сили у важких ситуаціях. Учні вже займаються в кружках, секціях, але за умови самостійного вибору. Завдання вихователя - допомогти кожному підліткові знайти таке позакласне заняття, що змогло б задовольнити його інтереси й сприяло б розвитку його здатностей.

Старші школярі - це вже майбутні студенти вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, працівники різних галузей виробництва й сфери послуг. Вони досягають фізичної й моральної зрілості, значно зростають їхні можливості у фізичній і розумовій праці, що дозволяє пред'являти до них високі вимоги. Вони й самі почувають себе дорослими, прагнуть самостійно організувати свій вільний час, знайти корисні справи.

Юність - пора інтенсивного формування світогляду й моральних переконань, що супроводжується нерідко коливаннями, сумнівами й навіть розчаруваннями. Прагнення й інтерес до серйозних занять, що виходять за рамки навчальних програм, можуть бути задоволені створенням науково-освітніх суспільств і кружків. У цьому віці відбувається вибір життєвого шляху, і тому необхідна активізація позакласної діяльності по професійній орієнтації учнів.

Незважаючи на вікові розходження учнів, у будь-якій віковій групі має успіх діяльність, побудована на основі як елементів комп'ютерної гри, так і імітації серйозної, дорослої діяльності.

У виховній роботі, крім вікових, потрібно враховувати й індивідуальні розходження школярів: темперамент, характер, здатності, інтереси, звички й смаки, тому вони й вимагають індивідуального підходу.

Знання індивідуальних і вікових особливостей учнів дозволяє глибше використати позакласну роботу для їхнього всебічного розвитку.

Принцип єдності вимогливості й поваги до особистостівизначає взаємини вчителів і учнів у процесі позакласної роботи, дозволяє виявити ті захоплення й інтереси школярів, у яких найбільше повно проявляються їхні позитивні якості. Опираючись на них, учитель може домагатися загальної перебудови з і розвитку інтересів учнів, поліпшення їхньої успішності й дисциплінованості.

У колективах по інтересах, які складаються в процесі позакласної роботи, педагогічна позиція вчителі інша, чим на уроці: він стосовно школярів виступає як старший, більше досвідчений і знаючий товариш, зобов'язаний зважати на інтереси й думку учнів, поважати їхню самостійність. Разом з тим учні в позакласній роботі зобов'язані підкорятися правилам поведінки й установленому порядку, тому що воля вибору діяльності й добровільність участі в ній не повинні вести до неорганізованості. Вимогливість же припускає контроль із боку вчителя за роботою учнів, необхідність підведення підсумків їхньої діяльності.

Позакласна робота дає більші можливості для вирішення навчально-виховних завдань, що стоять перед школою, виховує в учнів наполегливість, ініціативу, волю. Позакласні заняття приносять більшу користь і самому вчителю. У позакласній роботі велика роль контакту педагога з учнями, для встановлення якого необхідні певні якості педагога.

При організації позакласної роботи педагог повинен бути в постійному творчому пошуку, підбираючи й створюючи нові форми, що відповідають сформованій в класі ситуації. Творчість педагога є необхідною умовою для ефективної позакласної роботи.

5. Зміст позакласної роботи

Зміст позакласної роботи являє собою адаптований соціальний досвід, емоційно пережиті й реалізовані в особистому досвіді дитини різноманітні аспекти людського життя. Специфіка змісту позакласної роботи характеризується наступними факторами:

-  перевагою емоційного аспекту над інформативним: для ефективного виховного впливу потрібне звернення до почуттів дитини, його переживань, тобто до розуму через емоції;

-  у змісті позакласної роботи визначальне значення має практична сторона знань, тобто зміст позакласної роботи спрямовано, насамперед, на вдосконалювання різноманітних умінь і навичок. У позакласній роботі вдосконалюються навчальні навички, спрацьовуються вміння самостійної роботи при пошуку інформації, організації різних позакласних справ, комунікативні вміння, уміння співробітничати, уміння дотримувати етичних норм. Оскільки в змісті позакласної роботи практичний аспект переважає над теоретичним, розумніше розглядати зміст із позиції діяльності учнів, через яку вони освоюють ту або іншу область соціального досвіду.

Пізнавальна діяльність у позакласній роботі призначена для формування пізнавального інтересу, позитивної мотивації навчання, удосконалювання навчальних навичок. Вона є продовженням навчальної діяльності з використанням інших форм. Це може бути кружок, "Турнір допитливих", "Що? Де? Коли?", КВК, екскурсія в обчислювальний центр і т.д.

Позакласні заняття можуть бути використані для поглиблення знань учнів в області програмного матеріалу, розвитку їхнього логічного мислення, уяви, дослідницьких навичок, засвоєння мови інформатики, для повідомлення учнем відомостей з історії інформатики. Позакласні заняття можуть і повинні бути використані для завдань із практичним змістом, для навчання учнів конструктивним навичкам, навичкам моделювання, виготовлення наочних і програмних засобів.

У вихованні школярів велика роль організованого вивчення додаткової літератури, що направляє школа. Завдання цієї роботи полягає в тому, щоб навчити учнів бачити в книзі джерело знання й допомогти їм опанувати культуру читання.

Коло читання старшокласників повинно містити в собі не тільки художню, але й науково-популярну, довідкову літературу, а також книги, пов'язані з їхніми інтересами, що мають професійну спрямованість. Корисні конференції й диспути по прочитаному, заняття по бібліографії. Цей вид діяльності може бути реалізований при підготовці доповідей, рефератів і т.д.

Досугова (розважальна) діяльність необхідна для організації повноцінного відпочинку учнів, створення позитивних емоцій, теплої, дружньої атмосфери в колективі, зняття нервової напруги. Ефективні такі форми, як КВК, "Вогник", "Комп'ютерна юморина" і ін. Дуже часто в позакласній роботі поєднуються саме ці два аспекти - пізнавальний і розважальний. Наприклад, "Поле чудес", "Цікава інформатика", конкурс фантазерів, вікторини та ін. Для того щоб визначити, який з аспектів переважає, потрібно проаналізувати мету, завдання, пріоритетну функцію, реалізовані педагогом у конкретній формі.

Трудова діяльність у позакласній роботі відбиває зміст різних видів праці. Для педагога представляє певні труднощі організація трудової діяльності в позакласній роботі, але його зусилля коштують того виховного результату, що дає різноманітна систематична трудова діяльність учнів.

Даний результат проявляється в сформованій потребі до праці, в умінні зайняти себе. У позакласній роботі можна організувати виготовлення наочних посібників, роботу з облагороджування кабінету, створенню педагогічних програмних засобів і т.д.

Творча діяльність припускає розвиток схильностей, інтересів учнів, розкриття їхнього творчого потенціалу. Творча діяльність відбивається в таких формах, як конкурси програмістів і огляди комп'ютерної графіки, творчих проектів і т.д.

Для перерахованих вище видів діяльності однієї із завдань є формування морального, емоційного й вольового компонентів світогляду.

Велике місце в позакласній і позашкільній роботі повинно займати моральне виховання, одне з головних завдань якого полягає в тому, щоб виробити в учнів свідоме відношення до громадського обов'язку, зробити єдність слова й справи повсякденною нормою поводження. У позакласній роботі з інформатики необхідно знайомити учнів із правовими нормами використання інформації й програмних засобів.

Позакласна робота з естетичного виховання має велике значення для рішення завдань всебічного розвитку особистості. При цьому якщо врахувати, що в навчальному плані школи предмети естетичного циклу займають порівняно невелике місце, та очевидним стане особливе значення цієї діяльності.

Школа вирішує загальні задачі з естетичного виховання: формування естетичних почуттів, естетичного смаку, уміння сприймати прекрасне, насолоджуватися їм, вносити красу в навколишнє життя; розвиток правильних уявлень про красу в природі, суспільстві й поводженні людини, творчих здатностей, умінь і навичок; розширення художнього кругозору; ознайомлення учнів з різними областями мистецтва. Для рішення цих задач необхідно виховувати потребу в художній творчості, утягувати учнів в усі види художньої діяльності.

У рамках позакласної роботи з інформатики це можуть бути заняття по комп'ютерній графіці, анімації й музиці, розробці мультимедійних і гіпертекстових проектів естетичного, художнього напрямку. Більшим інтересом в учнів користуються заняття з Web-графіки й дизайну, іншим видам творчості.

Цікавим видом творчої діяльності учнів можуть бути учнівські журнал або газета, розроблені за допомогою комп'ютера або представлені в електронному виді, у тому числі в мережі Інтернет.

Необмежені можливості естетичного розвитку відкривають шкільні студії комп'ютерної анімації, які сприяють вихованню не тільки учнів, зайнятих у створенні мультиплікаційних фільмів, але і юних глядачів.

Великий інтерес для позакласної роботи представляють шкільні відеостудії. Учителі одержують можливість створення за допомогою комп'ютерних технологій навчальних і художніх відеофільмів і мультиплікації, використання кращих фільмів для естетичного й морального виховання учнів. Інтерес учнів викликає, наприклад, перегляд мультфільмів з метою їхнього аналізу на використання знаменитих "дванадцяти принципів анімації Диснея".

Цікава ділянка цієї діяльності - огляди різних видів комп'ютерної творчості.

Найважливішими складового світогляду школярів виступають економічні, екологічні погляди й переконання. Вони формуються при використанні таких форм, як комп'ютерні проекти екологічного й економічного змісту.

Кожна школа й позашкільна установа визначають зміст своєї позакласної роботи з урахуванням наявних можливостей і умов.

Зміст позакласної роботи не у всіх школах однаковий. На нього впливають  наступні фактори:

1.  Традиції й особливості школи. Наприклад, якщо школа має предметні профілі, то в позакласній роботі може переважати пізнавальний аспект. Художнє, економічне, фізико-математичне й т.п. виховання пріоритетні в школах і класах відповідного профілю.

2. Особливості віку, класу, індивідуальності учнів.

3. Можливості й особливості наявної комп'ютерної техніки, завантаженість кабінету інформатики й т.д.

4. Особливості самого вчителя,  його інтереси, схильності, установки. Якщо вчитель прагне до одержання високих результатів у навчанні учнів, то й у позакласній роботі він буде відбирати той зміст, що сприяє досягненню цієї мети, тобто організовувати пізнавальну діяльність. Для іншого педагога важливо в процесі навчання формувати особистість учня, тому в позакласній роботі він буде віддавати пріоритет розвиваючої, творчої діяльності.

Швидкий темп розвитку інформатики й комп'ютерних технологій роблять рухливим зміст позакласної роботи з інформатики, жадаючи від учителя гнучкості в його визначенні.

Важливо також, щоб обсяг позанавчальної діяльності, ступінь її труднощів не тільки відповідали, але й випереджали вже досягнутий учнями рівень розвитку, сприяючи формуванню всебічно розвиненої особистості.