Від того, які результати і в якій формі будуть контролюватися, залежить будова всього навчального процесу. Вчитель завжди повинен заздалегідь визначити ті контрольні орієнтири, які будуть пропонуватися учням після вивчення ними кожної теми курсу. Такими орієнтирами є: конкретні предметі знання, вміння і навички; засвоєні способи діяльності; розвинуті здібності; творча продукція учнів. Наведемо приклад комплексного завдання з теми «Електронні таблиці». Для перевірки початкового рівня навчальних досягнень учнів з інформатики використовуються тестові завдання, а далі послідовно пропонується набір завдань, виконання кожного з яких оцінюється вказаною кількістю балів. Наприклад (табл. 4.6, 4.7 і 4.8); Таблиця 4.6 Бали | Завдання | 4 бали | Завантажити до комп'ютера файл школа.xls, що знаходиться на диску С: в папці Мої документи |
Завдання для високого рівня навчальних досягнень підбираються окремо, їх виконання не пов'язано із виконанням учнями завдань початкового, середнього та достатнього рівнів. Критерії оцінювання навичок мислення учнів при навчанні інформатики можна подати таким чином (табл. 4.9). Таблиця 4.9 Бали | Критерії оцінювання навичок мислення учнів | 10-12 | • Учень знаходить (добирає) і логічно організовує всі дані, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається • Використовує всі відповідні навички мислення • Робить обґрунтовані висновки, спираючись на дані та характеристики | 7-9 | • Учень знаходить (добирає) і логічно організує більшість даних та властивостей, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається • Досить добре використовує відповідні навички мислення • Робить обґрунтовані висновки, спираючись на дані та характеристики | 4-6 | • Учень знаходить (добирає) і логічно організовує близько половини даних та властивостей, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається • Використовує далеко не всі відповідні навички мислення • Робить недостатньо повні висновки, спираючись на дані та характеристики | 1-3 | • Учень знаходить (добирає) і логічно організує обмаль даних, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається • Використовує навички мислення нечітко й неправильно • Робить неточні висновки, спираючись на дані, або не робить їх взагалі |
Крім того, вчителю доцільно оцінювати навички учнів, що стосуються представлення ними своїх думок та розв'язків. В таблиці 4.10 наведено можливий варіант оцінювання навичок учнів викладати свої думки письмово або усно, що є частиною комунікативних навичок — навичок спілкування, в тому числі й електронного. Таблиця 4.10 Бали | Критерії оцінювання | 10-12 | • Усі ідеї подано належним чином, що демонструє глибокі знання учня про об'єкт чи процес і його здатність мислити логічно • Тему презентації чітко визначено і детально розроблено • Презентація має структуру (розділи), добре організована • Дотримано прийнятих норм проведення презентації | 7-9 | • Більшість ідей презентації подано належним чином, що свідчить про глибокі знання учня про об'єкт чи процес і його здатність мислити логічно • Тему презентації чітко визначено і ретельно розроблено, але в розповіді трапляються порушення логіки • Презентація має структуру (розділи), добре організована • Дотримано більшість прийнятих норм проведення презентації | 4-6 | • Близько половини ідей презентації подано належним чином, що свідчить про глибокі знання учня про об'єкт чи процес • Тему презентації визначено нечітко і недостатньо добре розроблено • Презентація не має чіткої структури і недостатньо добре організована • Не приділено достатню увагу дотриманню прийнятих норм проведення презентації | 1-3 | • Більшість ідей у презентації виражено нечітко • Тему презентації визначено нечітко і погано розроблено • Презентація має нечітку структуру або взагалі не має її • Трапляється багато порушень прийнятих норм проведення презентації |
Форми оцінювання На уроках інформатики використовуються різні форми оцінювання знань: • усна форма перевірки знань або усне опитування; • письмова форма перевірки знань або письмова робота; • лабораторна або практична робота на комп'ютері; • інтерв'ю; • тестування; • самооцінка; • ігрові методи оцінювання. Усне опитування — найпоширеніша форма вимірювання знань в навчально-виховному процесі. Тому саме її частіше мають на увазі, коли говорять про традиційне оцінювання знань. Педагогічний досвід та проведені дослідження переконливо доводять, що усна форма оцінювання знань найчастіше не відповідає критеріям об'єктивності, надійності та валідності, а методика оцінювання є грубою з малою розпізнавальною здатністю. При усній формі оцінювання не забезпечується ні об'єктивність процесу вимірювання, ні об'єктивність інтерпретації результатів вимірювання. Як результат — одна і та сама особа по-різному оцінюється різними вчителями. Тому усну форму оцінювання знань, як педагогічний метод діагностики, доцільно використовувати лише при вимірюванні знань, пов'язаних із знанням та розумінням основаних термінів та понять, що вивчаються на уроках інформатики. Мета проведення письмової роботи є пошук більш точних, ніж при усній формі контролю, методів вимірювання та оцінювання знань. Цей метод з точки зору об'єктивності, а саме уніфікації вимірювання, де б забезпечувалась більша об'єктивність процесу вимірювання та опрацювання даних, дійсно дає позитивніші результати, але процес вимірювання фактично залишився таким самим, як і при усній формі оцінювання, а саме — далеким від об'єктивності при інтерпретації результатів. Письмова форма оцінювання знань, як педагогічний метод, може використовуватись частіше при вимірюванні знань, пов'язаних із оцінюванням когнітивного розвитку та проблемного мислення. Опитування в формі інтерв'ю (часто його називають співбесідою) є також однією із традиційних форм оцінювання знань, яка сьогодні дуже активно використовується. Від бесіди воно різниться тим, що самому процесу інтерв'ю передує фаза ретельного планування цієї бесіди. Інтерв'ю може проходити в письмовій та усній формах, але воно, як правило, лише доповнює тестування. У наш час тестування часто використовується для організації поточного та підсумкового оцінювання знань. Існує багато означень поняття «тестування», які найчастіше пропонуються психологами. При визначенні рівня знань тестування може розглядатись як метод вимірювання, який, на відміну від вже розглянутих методів усного опитування та письмової роботи, задовольняє основним дидактичним критеріям якості. Цей метод дає можливість забезпечити об'єктивність як процесу вимірювання і опрацювання даних, так і їх інтерпретації.
| 
