Виявлення
обдарованих дітей.
(підготовча
робота)
Індивідуальні відмінності у навчальних
здібностях виявляються в
темпах, способах і якості засвоєння навчального матеріалу. Учні в процесі
організації навчально-пізнавальної діяльності потребують певних норм
навчального навантаження, впровадження
індивідуалізованих форм навчальної діяльності. Реалізація цих вимог
можлива лише за умови диференційованого підходу до організації
навчально-виховного процесу, який передбачає:
--глибоке вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх класифікацію за
типологічними групами і організацію роботи цих груп на виконання спеціальних
навчальних занять;
--цілеспрямоване сприяння пізнавальному розвитку дітей, активності взагалі
й навчально-пізнавальної, зокрема, що забезпечить адаптацію тимчасових
параметрів навчання до того рівня розумового розвитку, якого вже досягнув той
чи інший школяр.
Знання типів пізнавальної
активності та вміння визначати дає змогу точніше індивідуалізовувати навчання.
Методи формування та розвитку особливості стануть ефективнішими, якщо вони
будуть орієнтовані на конкретний тип активності.
Пізнавальну активність можна
визначити як інтегральну якість деякої гіпотетичної системи, основними
компонентами якої є інтелектуальні та
не інтелектуальні (мотиваційні) фактори пізнавальної діяльності, де
розумові здібності складають фундамент активності, визначають глибину
пізнавального процесу, але виявляються в ній не безпосередньо, а лише проходять
через мотиваційну структуру особистості.
Яких же
дітей необхідно називати обдарованими і що таке обдарованість.
Нині існує понад 100 визначень
обдарованості. Прямо визначити здібності неможливо.
Здібності—це можливості
людини до виконання діяльності. Як би ми не визначали здібність, в центрі уваги
завжди буде саме діяльність. Великі можливості до виконання діяльності
означають і великі здібності.
Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього, як правило,
наз-ся обдарованістю. Чим більша різниця із середніми здібностями, тим
вища обдарованість.
| 
